Напередодні нового 2021-го року журнал New Scientist склав список найзначущіших відкриттів за останні десять років.

Бозон Хіггса
Пошук так званої «частинки бога» був однією з основних цілей будівництва Великого адронного колайдера. Фізики оголосили про її відкриття у 2012 році. Бозон Хіггса є частиною найвпливовішої на сьогодні теорії про будову Всесвіту – Стандартної моделі. Тож його відкриття підтвердило, що сучасна фізика розвивається у правильному напрямку.

Це особливий різновид бозонів, названий на честь професора Пітера Хіггса, який припустив їх існування у 1960-х роках. Бозон Хіггса уповільнює елементарні частинки, наділяючи їх масою. Якби не було поля цих бозонів, частинки, з яких формуються атоми, пронизували б космос зі швидкістю світла.

Редагування ДНК методом CRISPR

Можливо, абревіатура видається складною, але розшифровується вона не краще: «короткі паліндромні повтори, регулярно розташовані групами». Це відносно дешева і проста для використання система, яка дозволяє цілеспрямовано редагувати геном людини, наприклад, для попередження розвитку генетичних хвороб.

Торік китайський вчений заявив про народження немовлят, ДНК яких було редаговано на рівні ембріонів. Батько дівчат мав ВІЛ-позитивний статус, тож метою генної модифікації було посилення природного спротиву до ВІЛ.

Гравітаційні хвилі

У 1916 році Альберт Ейнштейн припустив, що тканина простору-часу має «брижі» – гравітаційні хвилі, що розповсюджуються зі швидкістю світла. Рівно сто років потому учасники проєкту LIGO оголосили про те, що їм вдалося вперше зафіксувати гравітаційні хвилі, породжені колапсом двох чорних дір, який стався 1,3 мільярдів років тому.

AlphaGo

AlphaGo вважають вершиною досягнень штучного інтелекту після того, як у 2015 році вона стала першою комп’ютерною програмою, яка перемогла професійного гравця у грі в ґо. Ще у 1997 році комп’ютер Deep Blue обіграв Гаррі Каспарова у шахи, але виграти в людини в ґо значно складніше, бо японські шашки передбачають більше варіантів ходів.

Зцілення Лайли від лейкемії

У 2015 році у Лондоні завдяки генній терапії вперше вдалося вилікувати людину. В однорічної Лайли, яка страждала на лейкемію, рак крові, взяли Т-лімфоцити та відредагували таким чином, аби вони розпізнавали та знищували ракові клітини. Потім їх ввели Лайлі, що врятувало дитині життя.

Денисівська людина

У 2010 році вчені виявили, що кістка пальця дитини, яку знайшли в одній із печер Сибіру, генетично відрізняється як від ДНК неандертальців , так і від ДНК Homo sapiens. Тож ідеться, ймовірно, про новий вид вимерлих людей. Пізніше у Денисівській печері знайшли нові рештки цього виду, включно з метисом, матір якого була неандерталкою, а батько належав до Денисівських людей.

Квантова перевага

У жовтні 2019 року компанія Google оголосила про досягнення квантової переваги – здатності квантових комп’ютерів здійснювати обчислення, які неможливо виконати на звичайних комп’ютерах. Час виконання обчислень може бути скорочено у кілька тисяч разів.

Найближча до Землі екзопланета

У 2016 році вчені дізналися про існування планети b у системі Проксими Центавра – найближчої до Сонця зірки. Її відкрили за допомогою метода Доплера. Проксима Центавра b, як вважають, перебуває у зоні, придатній для життя, тобто на ній може бути вода в рідкому стані. Планета віддалена від Землі лише на 4,25 світлових років.

Повна трансплантація обличчя

Вперше таку операцію провели у 2010 році в Барселоні. Місцевий фермер випадково вистрілив собі в обличчя й протягом п’яти років після інциденту не міг нормально дихати, ковтати і розмовляти. Йому видалили всі рештки обличчя, крім очей і язика, й пересадили нове від донора. Команда з 30 лікарів оперувала чоловіка 24 години.

Ідентифікація Річарда ІІІ

У 2012 році група істориків та генетиків оголосила про ексгумацію останків короля, який загинув 1485 року. Характерне викривлення хребта та збіг із ДНК його родичів підтвердили правильність ідентифікації. Річард ІІІ правив Англією аж два роки й уславився завдяки п’єсі Шекспіра.

З сайту https://hmarochos.kiev.ua/2020/01/03/top-10-naukovyh-vidkryttiv-desyatylittya-za-versiyeyu-new-scientist/